Психологія: бойове та соціальне мистецтво
За практично будь-яким бойовим мистецтвом стоять свої історія, філософія та культура та традиції. Вважається, що пізнання цієї основи неможливо освоїти і саме бойове мистецтво. Будь-яке єдиноборство покликане допомогти людині вирішити конфлікт на свою користь або хоча б убезпечити себе.
При цьому йдеться не лише про фізичний конфлікт – бойове мистецтво – це ще й стиль життя, принципи ставлення до миру та вирішення проблем. Для вирішення конфліктів психологія запозичала з єдиноборств багатовікові вивірені принципи та прийоми. Так з'явилися психологічні айкідо, дзюдо, кунг-фу та інші напрямки управління конфліктами. На відміну від бойових мистецтв, ці напрями можна назвати соціальними мистецтвами, які допомагають вирішувати складні завдання взаємодії між людьми, не вдаючись до крайності – бойового застосування. Соціальні мистецтва вимагають також системних тренувань та вдосконалення, але на відміну від бойових ми користуємося ними щодня, а рівень володіння можна описати в термінах соціального, емоційного та практичного інтелекту.
Так який у вас даний, пояс чи розряд із соціального мистецтва? На це питання допоможуть відповісти відповідні психологічні тести, вимірявши ваші здібності розпізнавати свої та чужі емоції, керувати ними, співпереживати, передбачати наслідки розвитку ситуації, керувати своєю поведінкою та спрямовувати поведінку інших, фільтрувати спотворену інформацію, досягати своїх цілей та керувати ситуаціями невизначеності.
Що потрібно зробити, щоб розвинути соціальне мистецтво?
Давайте розглянемо єдиноборство як метафору взаємини зі світом на прикладі мабуть самого гуманістичного бойового мистецтва – айкідо. Отже, майстер стоїть в очікуванні, і на нього нападають кілька ворогів. Кілька легких і красивих рухів і противник повалений. Якщо це метафора, то майстер - психіка людини, а противник - це інформаційні потоки, які намагаються вивести її з рівноваги, втягнути в свої ігри і завдати шкоди. Тоді це метафора того, як переробляти інформацію та отримувати з неї свою користь.
Так за рахунок чого майстер легко впорався з противником? Майстри айкідо дадуть відповідь – за рахунок контролю свого центру сили, тяжкості та виведення з рівноваги та балансу енергетичного центру противника.
Під центром розуміється точка, яка знаходиться трохи нижче пупка, звана в японській. А ще в цій точці зазвичай знаходиться центр тяжіння людини, тому підтримання рівноваги можливе завдяки контролю за положенням цього центру.
Іншими словами, фізична та психологічна рівновага розглядається як необхідна умова перемоги. Залишимо фізичну рівновагу тренерам бойових мистецтв і розглянемо психологічну рівновагу – стійкість. У східних традиціях така рівновага досягається завдяки медитативним практикам та переходу в особливі стан свідомості, що характеризуються граничною концентрацією уваги та спокою. Люди намагаються розвинути такий оптимальний стан у своєму житті поза екстремальними ситуаціями. І тут таїться небезпека формування емоційно скупої та сухої структури особистості, що помилково приймається за цей стан граничної концентрації. Таке ми можемо часто спостерігати у багатьох, хто займається східними духовними практиками – емоційні аскети або, як їх частіше сприймають, «сухарі».
У звичайному житті такий стан граничної концентрації або, як пише Міхай Чіксентміхайі, потоку. Такий стан є оптимальним під час вирішення завдань, творчості, емоційно складної ситуації, проте навряд чи необхідно поза цими рамками, наприклад, у ситуації прийняття результату старань чи відпочинку. Уміння розслаблятися і переходити в оптимальний стан потоку стає запорукою успіху та радості в житті. Адекватність стану людини життєвої ситуації, в якому вона знаходиться і можна за аналогією назвати балансом центру.
Забезпечують цей баланс у психіці тілесні, емоційні, когнітивні та поведінкові психологічні механізми, які й часто потребують настроювання.
Отже, продовжимо нашу аналогію – майстер (психіка) піддається атаці ворога (інформаційних потоків). Він зустрічає цю інформацію тілесними відчуттями (felt sens, за Ю. Джендлін), які повинен обробити і перевести в узагальнену оцінку всієї інформації, що отримується – емоції. Усвідомлення цих емоцій, наприклад, страху, образи, агресії та ін. активує процес більш тонкого та диференційованого аналізу обстановки та прийняття рішень. При цьому, якщо такі рішення забезпечують внутрішню цілісність – переживання згоди із самим собою, а не внутрішній розбрат і душевний роздрай, така психічна структура стає сильною, збалансованою, врівноваженою та стійкою до різноманітних деструктивних втручань. Далі поведінкові стратегії (гідність, рішучість, витримка, наполегливість та вдячність) здатні дати і необхідний результат.
Мене іноді запитують: «чому ви з деякими клієнтами не опрацьовуєте ранні психологічні травми? (відкидання, позбавлення, придушення, несправедливості та зради). Так от і відповідаю у метафорі цієї статті. Як тільки ми в психотерапії стикаємося з ранньою психотравмою, це можна порівняти з зустріччю майстра з надзвичайно сильним і небезпечним суперником. Якщо я не впевнений, що його центр сили витримає – психіка конструктивно переробить атаку, то необхідно спочатку перевірити її можливості та зміцнити тілесно-емоційні та когнітивно-поведінкові механізми, які забезпечують її ефективне функціонування. І лише потім можна зустрічатися з серйознішими випробуваннями.
Як ми зміцнюємо центр сили - це окреме питання і про це можна прочитати докладно в книзі: www.bealive.biz у розділі Наші проекти/Майстерня психологічного перетворення та тілесності.
Не забувайте про свій центр сили (не розшифруватиму метафору)!